середа, 16 вересня 2015 р.

Вельштерєр

Вельштер'єр любив ковбаску, 
сир, прогулянку і ласку.
Це завжди буває так - 
і не тільки у собак.
(варіація на тему вірша Григорія Фальковича)


Досить рідко я купую собі речі ручної роботи інших майстрів. Мені багато що подобається, але як правило тягне самому спробувати зробити  замість того, щоб придбати. Але цього року на вернисажі на Андріївському узвозі я не втрималася - закохалася у валяних собачок від Вікторії Ілларіонової. Правда, придбала не відразу, а замовила портретну іграшку свого улюбленця.
Фото автора з її сайту.
Чи вміє мій пес так спати - так, але якщо до нього підійти з фотоапаратом, то за мить прокинеться і побіжить назустріч.
Ось, власне і він:

 А тепер трохи історії та роздумів.
Каспер - пес породи вельштер'єр - з'явився у нас взимку 2014 року. Випадково. Як і завжди з'являється щастя. Ви живете собі спокійно, нічого не порушує режим та ритм життя, все нібито як і треба.... А потім абсолютно випадково  знаходите свою собаку.
Ми знайшли в інтернеті. Задля задоволення сходили на виставку собак, а потім роздивлялися в інтернеті цуценят. І раптом оголошення  - шукаємо господарів для дорослого вельштерєра. Виявилось, він від когось втік, жебракував з півроку, добрі люди його зловили, помили, підстригли....
Я з першого погляду була впевнена, що цей собака мені потрібен. Волонтерів довелося вмовляти (а може то для порядку), бо вони наполегливо попереджали про бурхливий терєрський характер. Щоправда, це не перший тер'єр в моєму житті. Років 15 тому була Гера - ягд-терєр. І з тих пір я дуже люблю тер'єрів за їх яскравий характер. 

Для тих, хто не знайомий з цією породою, пораджу сайт, де багато чого як на мій погляд відповідає правді. Вельштерєр яким він є. Але з деякими застереженнями. Вельш вміє і може бути чудовою домашньою собакою, вірним другом для прогулянок, теплою грілкою в наметі і страшним сном сусідських собак.  
Звісно, для такого собаки було б добре займатися полюванням. Але наш дорослий пес про це не знає - з його повадок ми зробили висновок, що його колишні господарі не водили його на полювання. Але інстинкти спрацьовують - не пройде повз їжака чи мишу. 

І кілька слів про дорослого собаку і новий дім. Думаю, питання про прийнятність вселення в дім дорослого собаки замість цуценяти виникає у багатьох. Що ж.... Виявилось не так страшно, хоча і не без пригод. Наш Каспер був домашнім, навчений багатьом командам та правилам поведінки. Тому не маємо ні погризених чобіт, ні калюж посеред коридору.... В цьому плані це легше, ніж з цуценям. Разом з цим, маємо сформований характер і звички.  І аби перевчити на свій манер доводиться докладати чимало зусиль. І традиційні методи дресури виявились не такими вже й дієвими, в тому числі тому, що собака з вулиці реагує на покарання з образою і недовірою і більш за все шукає ласки і любові господаря. Нам стали у нагоді поради тренера Нової кінології Наталії Мартишко.

Бажаю всім, хто любить собак, знайти своє пухнасте щастя.

PS - якщо прочитавши цей пост ви зробите висновок, що це ваш собака, який від вас колись втік, я вам його не віддам. Бо це наш собака, якого ми ніжно любимо.

12 коментарів:

  1. Оля, чудо пес в вас! Я дуже радію, що ви його приютили :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую.Ми теж радіємо.
      Доречі, він хоч і є більше моїм та чоловіка, ніж Катрусіним, але відіграв важливу участь у вихованні (Катя помітила, що не тільки вона може бути центром уваги).
      А як щодо схожості валяної тваринки зі справжньою?

      Видалити
  2. Яке плюшеве чудо! Які ж ви молодці, що взяли собаку до себе!
    В мене теж був тер"єр, Джек-Рассел тер"єр, дійсно, бурхливий характер був, ти влучно сказала.:)
    З приводу щастя - синок моєї подруги днями притяг додому коробку з чотирма кошенятами (на додачу до кошки, що в них вже два роки живе). Тепер у них стільки щастя, що мама (подруга) не знає, куди від нього тікати:)
    Іграшка кумедна, але живий песик краще:)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую. Щодо "щастя" в коробці - розумію. Але у нас тут історія інша - це дорослі притягли в дом щастя, а дитина то в захваті, то ревнощі виринають десь з глибини підсвідомості.
      Щодо Джек-расселів, то маємо в своїй родині теж таке диво.
      Тер'єри взагалі всі з характером яскравим, хоча й кожен зі своїм. Але спокійними і розважливими собаками вони, як правило, не будвають.

      Видалити
  3. Олю, дякую за таку теплу і цікаву розповідь! Останній абзац просто чудовий )))
    В нас тер"єра не було, жив (забрали у садибу, в село) напів-лабрадор, наполовину дворова собака із яскраво вираженими ознаками овчарки. Неймовірно "наша" була тварина, після нього теперь батьки не хочуть нікого брати.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую. Як бачиш, у мене між 2 собаками минуло 15 років. І цей завівся сам-собою досить раптово.Але настільки гарно вписався, що, мабуть, так було треба.

      Видалити
  4. Такой гарний . И в коробочке очень похожее чудо ! Повезло вашему Касперу, что встретил вас!!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. спасибо. Я тоже думаю, что подзаборная жизнь плохо влияла на экстерьер и пищеварение с настроением

      Видалити
  5. Чудовий пес із розумними очима! Дуже підтримую вас в тому, що врятували собаку.
    Валяна собачка гарненька, так солодко спить!))
    Обов'язково почитаю поради Наталії Мартишко, це для мене зараз дуже актуально, бо теж знайшли своє пухнасте щастя!))

    ВідповістиВидалити
  6. Дуже несподівано - іграшковий собачка в коробці і справжній в житті. :) Цікаво придумали замовити прототип домашнього улюбленця.

    В нас теж вже багато років живе собачка, яку ми взяли дорослою. Їй тоді було близько 5 років, а може і більше - для неї теж шукали дім. Наша собачка зовсім маленька - суміш породи той-тер'єра і ще когось. І я не дивуюсь, що ти наголосила про "не віддам". Бо ми через це пройшли - хазяйка , яка відмовилась від своєї-нашої собачки через півроку стала просити її назад. А віддати ми вже ніяк не могли - доця просто зрослась з нею. Та й ту жінку так шкода було...

    ВідповістиВидалити
  7. Оля, какой красавчик у вас! И имя классное! ))

    ВідповістиВидалити
  8. Оля, оце так Щастя Вас знайшло! :) тобто Ви його знайшли :)
    А ще точніше, ви знайшли одне одного :)

    Колись в будинку, що поруч із нашим жив був пес породи ердельтер'єр :) і так він мені подобався, що я все мріяла, що коли стану дорослою обов'язково собі такого друга знайду. Але й досі ми не можемо дозволити собі четверолапого в оселі. Бабуся наша невблаганна :\

    ВідповістиВидалити